Сьогодні про… ДОВІРУ

Розумні мислителі цього століття скажуть – важливий актив. Без довіри немає розвитку, без неї немає людських відносин. Без довіри маємо те, що маємо. Без неї ми перетворюємося на циніків.

Так, ми люди, ми робимо помилки, знову і знову, розуміючи усю банальність та все таки часто нездатність вчитися на цих, своїх помилках.

Ми плутаємося у власній логіці і часто не чуємо себе, кажучи при цьому, що це важливо, що це основне. Ми не довіряємо – навіть собі… То як можна довіряти комусь?

«Варто думати про себе – гарантія краще, ніж що-небуть абстрактне та нечітке». І програємо.

Так, ми можемо програти, коли довіримося. Проте це так відносно. І вже напевно втратимо більше, якщо відвернемося.

Ми можемо стояти осторонь, упустивши момент.  Або ж подумати «Нехай, що зрештою втрачати мені? Є ІНШІ, хто зробить». Тільки ХТО ті абстрактні ІНШІ.

Ми багато чого можемо. І колись ТАКИ ЗМОЖЕМО. Проте… КОЛИ?

Ми дуже різні і ми лише люди зі своїми тараканами, прагненнями,болями і втратами. Але нас поєднує набагато більше – перш за все, гідність і прагнення, щоб довіряли нам. То може варто довіритися першими? Ми очікуємо – від інших. Ми порівнюємо себе з тими ж іншими – а з собою вчорашнім, сьогоднішнім? Ми надто мало робимо. Бо не віримо – і так ламаємося.

А суть у тому, що життя пройде. І це простий факт. Може навіть швидше, ніж ми того очікуємо. Усе пройде. Сьогоднішній день буде історією – глобальною, локальною. Після нас будуть ті ж самі ІНШІ, які житимуть своїми викликами, переживаючи свої драми та виклики часу. Буде ще багато всього.

Але важливо БУТИ тут і зараз. Важливо таки довіритися – спочатку собі у своєму рішенні, а потім таким самим ІНШИМ, які насправді дуже важлива частинка ТЕБЕ. 

...