среда, 9 октября 2013 г.

надумалося...

  Людина завжди піддаватиметься різним впливам, тенденціям, авторитетам. Потім намагатиметься зрівноважити це все в собі. І так знову і знову, рік у рік… Мабуть із цього складається історія людства -  із намагання подолати невідомість, яка незмінно стоїть перед нами.

  Мабуть пройде ще багато часу, багато чого винайдуть, придумають, змінять, раціоналізують. Прогрес думки, життя, роботи ітиме впевнено вперед, проте  завжди будуть ті, хто казатиме, що все насправді регрес і ми обманюємо себе.

   Пройде ще багато часу, протягом якого людина буде далі усвідомлювати себе і зростатиме у цьому усвідомленні. Вона шукатиме шляхи для реалізації свої свободи і вирішуватиме свої екзистенціальні проблеми.

  В душі ітиме боротьба, яка пропонуватиме нові вирішення, шляхи, механізми. Вона розвиватиме думку, розкриватиме нові рівні розвитку.

  Мабуть світ теж тяжіє до більшого самоусвідомлення – процес, тривалістю у роки, покоління, епохи… Все начебто повторюється на трохи іншому, більшому рівні складності, в якому людина продовжує пошук – знову і знову, для того, щоб забезпечити і досягнути цей рівень складності.

   Яка ж роль в цьому глобально-світовому, життєвому процесі відведена людині? 

Роль, яка поєднує безліч всього в собі: спроби і помилки, віра у свої ідеали і слідування їм, джерело любові та підтримки для інших, незалежне мислення і сумнів як плати за це мислення, болі і усмішоки, віри та зневіри. У людини насправді багатогранність, що з’єднується воєдино, творячи цілісність.

  У людини в її ролі є ще одне важливе завдання – пізнати мудрість життя, прийняти невизначеність, рухатися маленькими кроками до мети.

  Крихта у світі. Мить у часовому масштабі історії – але скільки сенсу в середині, скільки переживань, думок, прагнень і пошуку?!

  Масштаб цього всесвіту – внутрішнього – вражає. Ми ж зусиллям намагаємося перенести його в реальність.

   У нас безліч різних завдань, ролей, які об’єднані в Людині. Успішні чи неуспішні – головне, щоб вони відбулися і мали чистий намір у собі. Адже кожне зусилля для чогось здійснюється, а значить – воно потрібне. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий