пошук у собі

   Шукати сил у собі. Мабуть саме цього так часто не вистачає, бо завжди думаємо, що вони є десь зовні…  І щоб приховати відсутність чи недостатність, намагаємося задовільнитися підмінами понять – думка інших, опора в іншій людині, швидкі відповіді на важкі питання...  Багато компромісів, які насправді лише відтерміновують гловне – прийняття рішення. А це рішення передбачатиме покладання на себе,  відповідальність за свої ж дії, несприйняття чи нерозуміння інших.  Виникатимуть питання буття, бо найважче таки бути собою.

   Шукати сил у собі -  означає не скаржитися. Не винити когось. Не зациклюватися, а через постійних аналіз рухатися далі.

   Так, шукати сил  – це безперервно аналізувати – чому, звідки така думка, таке бажання, такий погляд…  Це безперервний діалог із собою. Це провокативні питання, на які є мужність дати відверту відповідь – собі ж. Це мислення про себе і свої думки.  Це можливо багато «себе» на перший погляд, але це відкриття світу, осягнення його через такий фокус.

   Шукати сил в собі – це змога сказати: «Вибачте, але мені байдуже», розуміючи, що за цим стоїть не просто «показую характер», а прийняття, усвідомлення – цілісність.  Це часто відмова від багатьох речей, які є надміром  чи чимось другорядним і непотрібним.  Це відчуття себе, свого сенсу існування і відкидання лишнього.

   Шукати сил у собі – це постійно навчатися, розвиватися і працювати над собою. Це зрештою усвідомлення себе. Це  не лише слова, а й дія, не тільки мрія, але й реальність. Це самодостатність із знанням усіх своїх слабкостей, точок болю чи розвитку. Це багато праці, яка мабуть ніколи і не закінчується. Але це й потужна опора в собі, яка дає сил, віри, мужності. Вона допомагає діяти.

   І насправді у наш час та й у будь-який інший мабуть це і є той єдиний спосіб, що стає свого роду компасом – спосіб пошуку, безперервного і наполегливого. Адже скільки опцій навколо,  скільки думок, історій успіху чи неуспіху, а тобі треба у цьому всьому витворити себе, знайти себе, почути себе - і не розпорошитися на безліч всього гарного, цікавого, нового, популярного, рекомендованого.  

«І скаже світ:  -Ти крихта у мені.

Ти світлий біль в тяжкому урагані.

Твоя любов  - на грані маячні.

І віра – унаївності на грані»

   Так, крихта, лише крихта. Але все із чогось починалося – слова, краплі, крихти…  із пошуку.  Тому шукаю, шукаю сил у собі, вірю та люблю – можливо на грані, може й маячні… Але що тоді не маячня? І що ще має сказати світ, щоб людина усвідомила, ким є вона? Скільки ще треба доводити щось світу, щоб зрозуміти, що насправді нічого доводити не треба, бо світ вже забув, що ти щось доводиш.

   Шукати сил у собі - не розпорошуючись, не обманюючи себе, не доводячи… це потужний посил, який виводить життя на якісно новий рівень…