акценти

    Дивлюся на картину… Зображена старша жінка в українсьому одязі. Її руки обличчя немов осяяні світлом… Таке враження, що саме на них Автор і хотів звернути увагу – на обличчя та руки, на мудрість та працю. Здаєть, що жінка наче жива, що зараз вона щось скаже чи підніметься, підійде… Проте основна увага прикована до рук і обличчя… Промайнула думка - як важливо правильно розставити акценти, як важливо донести головний задум, притримуватися його, показати суть. І мова не тільки про мистецтво. Ні, тут все як у житті – важливо розставити акценти: точно, вчасно і продумано. Мабуть, коли Художник починав малювати цю картину, Він вже мав задум, окреслив результат. Він мав бачення. А ще Він був тотально, повністю включений у процес на кожному із його етапів – був у кожній хвилині - від мазків, фарб, пензлів і до споглядання вже зі сторони, оцінюючи…

   Чи думали Ви коли небуть про картину свого життя? От на приклад, що б Ви хотіли розповісти дітям і онукам у 60? Ось  вони (онучата), такі галасливі і кумедні, деруться Вам на коліна, щось кричать, але за хвилину вже замовкають в очікуванні – історії, досвіду, Вашого мудрого, врівноваженого голосу… Вони допитливо дивитимуться, і очі виказуватимуть головне у головці: «Він/вона щось знає і зараз буде…». Що буде, що  будете казати цим малятам? Які акценти будете розставляти? Чи пояснювати акценти, розставлені раніше? У чому була суть? Вони дивитимуться вже на Вашу картину, на якій, попри безліч деталей та нюансів, буде виділятися щось основне. І чомусь здається, що можливо саме по якості такої історії можна оцінити себе – зі сторони, як слухач серед дітвори, як автор і критик,як творець. 

   Питання лише в  тому,що картина пишеться один раз. Акценти розставляють один раз. Фарби обираються один раз. Розповідати онукам свою історію вперше Ви будете один раз… Далі вже будуть повтори, але не так як отого першого разу…

   Дивлюся на картину. Проте вже не на жіночку в українському одязі. Ні, на свою картину. Хм… Мабуть тут потрібно ще додати кольорів, тут ще нема фінального акценту, але є цілісне бачення, є відчуття і  прагнення таки створити щось вартісне, що вже напевно може гарантувати досягнення мети. Але основне, що вже точно є – це грубий мазок свободи – в думці, дії, творенні…

(с) Опанас Рокачевський

п.с. цю картину варто побачити вживу...