Напередодні свята...

   Усі в очікуванні - свята. Хтось відпочинку та короткого спокою, затишку та щастя. У кожного свої мотиви та мотивація. Але суть одна - чекання іншого, нового, хвилюючого... Чогось. Що це? Чому потрібне? Чому очікування так загострюється саме в такий період? Чому? Адже це свого роду показник нездоровості. Бо - відпочивати від чого? Чи тікати від чого? З однієї сторони це небезпечний період підміни понять. Шукати спокою,значить, жити весь час у стані протилежному, не своєму і не такому. Втома від чого? Від твого життя, яке є значною частиною тебе, тобою по суті. Духовний чи моральний занепад - від чого? Де була помилка, похибка, самообман? 

     І людина гарячково намагається виправити факт чи то  - наслідок, "не докопуючись" до суті. Далі  - проблема залишається, подразник продовжує домінування з короткими паузами, які, знову ж таки,  є лише тимчасовим затишшям. Жаль, якщо таки перед бурею... 

  То що насправді є твоє життя? Що насправді формує твоє сприйняття, думки, тебе? Що лижить в основі тієї чи іншої дії? Що? 

   Мабуть перед початком нового року варто таки спробувати дати собі відповіді на ці важливі питання, якщо таких відповідей ще нема. Може це й страшно, і вже напевно це ризик та вихід з комфортної зони. Але це вже точно не замилювання зору собі ж, не обман та маніпуляція - собою ж. Це кардинально інший підхід, кардинально інший розвиток подій. Це крок на зустріч істині, а, отже, і собі.

   

   Не варто шукати спокою, чекати канікул чи відпусток. Бо це більше схоже на втечу, як не дивно - від себе. Варто розібратися із суттю, мотивами та собою ж. Не ходити по колу. Не закривати очі. Не відвертатися від, а дивитися у вічі. Аналізувати, аналізувати і ще раз аналізувати - себе із постійним питанням чому.  Хм.. Це може стати хорошою звичкою, а з часом може й точкою перелому... 

   Так, свята повні надій, прагнень, тепла та мрій - це прекрасний період. Та чи не краще зустріти його здоровим у непрямому сенсі слова? Чи не краще збагнути, прийняти і діяти, а не ховатися та ходити по колу?  Чи не краще бути собою - справжнім. 

   Краще. Це в суті людини, тому рано чи пізно питання постануть, а відчуття виявиться у формі необхідності до іншого. Нехай цей прекрасний період, який вже літає у повітрі, не буде просто черговим святом із надлишком та самообманом, втечею - черговою. Нехай це буде щось більше, глибше і вже точно кардинально інше... Цілісне і якісне. Щасливе і справжнє.