спроба відповісти

    Піднімаю очі до неба… Людино, ти відчуваєш цю мить? Навіщо усі чудеса світу, якщо це прекрасне небо є в кожному дні, в тобі, в цій миті. Чому завжди розмінюємося на далекі закордони, забуваючи про «своє одне неповториме», про рідне і таке до болю знайоме та необхідне. Чому?  Чому не даєш собі жити вже… тут і зараз? Чому насмілюєшся думати, що в тебе попереду безмежність? Чи маєш десь таку проштамповану гарантію? Чому не можеш радіти малому, а коли отримуєш щось більше, то і того не здатна оцінити? Чому забуваєш про головне, натомість колекціонуєш другорядне, матеріальне? Чому боїшся сказати собі правду, яка вже давно на умі? Чому прагнеш визнання серед людей, які самі того ж шукають? Чому не можеш сама визнати себе, прийняти, цінувати і присвятити своє Я цінності та істині? Чому?... 

   Чому у тобі такий нерозгадайни космос, в якому можна загубитися? Чому усе настільки конфліктно? Чому не можеш знайти гармонії? Чому найпростіше і найприродніше є найскладнішим? Чому ти як Людина, як особистість, як індивідуальність є однією великою складністю? Спроба відповісти... зрозуміти... осягнути...

   І ця спроба таки веде до бажаного результату, адже не зважаючи на всі питання, розпрямляєш крила і починаєш відчувати смак буття. Іншої форми його, окрім такої вільної, потужної та справжньої вже не може бути. Більше не буде компромісів із собою, що наражає на виклики і дає тотальну свободу одночасно. Більше не буде страху, бо не потрібні гарантії. Більше не буде самовпевненості та зневіри, бо нема надпереоцінювання себе. Більше не буде так. Буде ще складніше…спочатку. Але єдиноправельний шлях був обраний інтуїтивно і лише зараз усвідомлений як такий. Іншого більше не буде. 

    Є лише один шлях до себе. І що найпарадоксальніше – він лежить через себе самого. Пошук себе через усвідомлення, роздуми та аналіз.  Після цього починається вдосконалення, впровадження. Починається дія. Дія, яка визначена якістю. Дія, яка вимагає результату – якісного. Дія, яка викликана поривом душі та необхідністю. Якісною.

    А що за цим? А що ще там, за поверхнею видимого?....

Не знаю достеменно… Дослідження себе, осмислення себе через себе, інших, через світ… Цікава та захоплююча подорож… Критично важлива і неймовірно складна. Шлях до себе істинної і від себе шаблонної. Пошук відповідей та постановка нових питань.  

   Мабуть це і є щастя. Ще ледь відчутне і тривке, але вже усвідомлене і справжнє. А далі - відсутність гарантій, але життєво важлива присутність себе. Людини.