понедельник, 24 сентября 2012 г.

велич людської краси



    Людина прагне бути великою, кожна у своєму сенсі. Прагне рухатися у визначеному напрямку, прагне рости та розвиватися. І в даному синтезі слів ключовим є саме слово «прагне».  Чому? Навіщо? Чи справді всі прагнуть?  Варіантів багато. Але зрештою -  у чому ж ця велич?  Трактувань  теж безліч – субєктивних та різних.  Що ж … ось приклад.

    В одному львівському театрі при вході квитки завжди перевіряє один і той же мужчина. Він охайно одягнений, ввічливий та неймовірно уважний до своєї роботи. Складається враження, що у це, задавалося б, примітивне заняття він вкладає всю душу.  І якось само собою розуміється, що театр  - це чудові вистави, феєричні виступи, пісні та танці, аплодисменти та голосний сміх як і безліч інших емоцій, але це ще й той охайний мужчина з відточеними рухами, природною інтелігентністю та красою свого просто завдання, яке не вимагає аплодисментів, часто непомітне і буденне. 

    І так ледь не кожного вечора – перевіряти квитки і вітати чергових глядачів. І що? Яка тут самореалізація? Який ріст?  Для багатьох його ТАМ просто не існує. Для нього – це сенс життя. А ще можна сказати напевно, що постійні відвідувачі точно засмутяться, не побачивши «старого друга» біля входу. Бо для багатьох він, як і актори, це і є театр у всій красі, невід’ємна його частина. І таке служіння, така проста і щира самовіддача викликають неймовірну повагу… а ще вдячність. Саме ця самовіддача і є величчю людської краси, вона і є  істиною, вона не очікує на вдячність, вона вірить, що робить щось хороше, світле і добре.  Вона поза часом і людськими забаганками, поза «модою» і «стилем». Вона багатогранна і легка для тих, хто її осягнув.
Для мене велич людини – це отой мужчина у театрі, який напевне настільки йому вірний, що не знає ніяких інших театрів чи акторів. Це образ величі, яка зустрічається сьогодні дуже рідко, але найчастіше у найбільш неочікуваних місцях і в найпростішому вигляді, принаймні на перший погляд.  Але що там…за поверхнею видимого? 

Основне – це побачити і по-справжньому відчути… 

Комментариев нет:

Отправить комментарий