Інфляція…Хтось знає це слово як
економічний термін, який означає знецінення грошей, втрату ними їх купівельної
спроможності…Сучасна економічна система супроводжується постійними інфляційними
процесами, які лише наростають. Спади та зростання супроводжуються періодичним
кризами, коли «великі уми» світу цього сідають від безсилля за стіл
переговорів..і тут виникає питання: для чого? Невже вони (маю на увазі «великі
уми») не могли передбачити такого розвитку подій, невже не могли запобігти
«хворобі» з явним симптомами і важкими
наслідками, які лікуватимуться не один рік.
Мабуть ні, бо інакше все було б по-іншому. Проте зважаючи на тенденцію можна з впевненість сказати, що наступна масштабна криза чекає нас, а точніше вже наших внуків та правнуків десь через років 50…та повернемося до інфляції… Отже, чи має це слово таке вузьке визначення, тобто суто економічне? По-моєму знецінення сьогодні стосується не лише грошей…
Життя стає дорожчим, людина стає сама собі нерентабельною, знецінюються її бажання, мрії…бо система, правила та норми, а також суспільний конвеєр,який працює під світову економічну скрипку, не залишає права вибору. Так, з прикрістю можна констатувати факт тотального знецінення всього раніше значущого для суспільства !!! То куди прямує ця цивілізація і чи справді це цивілізація?? Часом мене просто лякає те, що відбувається навколо, і складається враження, що від самого початку світу цього людство не розвивалося, а поступово деградувало, маскуючи це під науково-технічним революціями, Ренесансом та іншими досягненнями.
Що ж насправді відбувається? А насправді ми маємо шаблон, шаблон людини-раціональної, людини 21 століття, якій вже не потрібна релігія, культура, віра, ця людина все спрощує і матеріалізує…адже так легше,так вигідніше, так тепер модно, а найгірше - так вважається Правильно! До чого довела нас така культура і політика? Вседозволеність і ще раз вседозволеність. А ще підміна понять, бо тепер воля – це можливість народжувати коли хочеш, або не народжувати, бо ти так хочеш, це можливість спати, з ким хочеш і коли хочеш, сподіваючись при цьому, що засоби контрацепції врятують від СНІДу і небажаної вагітності, це кар’єрний розвиток, який посуває базові цінності сім’ї та рідних на невідомо яке місце; це цинізм і нездатність іти на жертву. Звучить надто жорстко і суворо? Можливо, але чи не надто шокуюче звучить сам факт того, що Україна перша в Європі за поширенням СНІДу, а соціальна реклама по телебаченню ще наївно має на меті спинити сліпе покоління. Що можна зупиняти, якщо нема цінностей, нема фундаменту? Це боротьба з постфактумом, а не з проблемою як такою.
Ви хочете кар’єри, саморозвитку? Навіщо? Для задоволення власних амбіцій, які ніщо порівняно з тими викликами, які сьогодні стоять перед так званою «цивілізацією». А ви не хочете подумати, хто на старості вам суп до ліжка приносити буде? Чи всі проблеми вирішать будинки для престарілих? Чи може купимо собі всі роботів і будемо тішитися?? Ні. Я зовсім не проти самореалізації, досягнень науково-технічного прогресу. Зовсім ні. Але я проти егоїзму, проти підміни понять і топтання споконвічних цінностей, а ще проти трактування свободи на свій лад, в залежності від того, як тобі це вигідно, я проти того, що люди забувають, що мають якісь права лише тоді, коли пам’ятають про обов’язки… А саме цього нам і не вистачає – пам’яті про обов’язки.
Ми всі страждаємо на егоїстичну амнезію, яка становить велику загрозу. Хтось переживає, що російський флот стоятиме в Україні до 2042 року, а мені здається, що треба переживати за те, що залишиться з українського населення до 2042, крім пенсіонерів, яких буде більше,ніж працездатного населення, і які будуть думати про штучне запліднення, бо ж комусь таки треба буде народжувати? Можливо прогнози надто песимістичні, але й статистика, яка свідчить про те, що на 10 одружень припадає 8 розлучень, звучить не надто оптимістично. Тож пропоную подумати не тільки про свою хату, яка завжди чомусь з краю стоїть, а й про щось важливіше, цінніше і довговічніше…
Мабуть ні, бо інакше все було б по-іншому. Проте зважаючи на тенденцію можна з впевненість сказати, що наступна масштабна криза чекає нас, а точніше вже наших внуків та правнуків десь через років 50…та повернемося до інфляції… Отже, чи має це слово таке вузьке визначення, тобто суто економічне? По-моєму знецінення сьогодні стосується не лише грошей…
Життя стає дорожчим, людина стає сама собі нерентабельною, знецінюються її бажання, мрії…бо система, правила та норми, а також суспільний конвеєр,який працює під світову економічну скрипку, не залишає права вибору. Так, з прикрістю можна констатувати факт тотального знецінення всього раніше значущого для суспільства !!! То куди прямує ця цивілізація і чи справді це цивілізація?? Часом мене просто лякає те, що відбувається навколо, і складається враження, що від самого початку світу цього людство не розвивалося, а поступово деградувало, маскуючи це під науково-технічним революціями, Ренесансом та іншими досягненнями.
Що ж насправді відбувається? А насправді ми маємо шаблон, шаблон людини-раціональної, людини 21 століття, якій вже не потрібна релігія, культура, віра, ця людина все спрощує і матеріалізує…адже так легше,так вигідніше, так тепер модно, а найгірше - так вважається Правильно! До чого довела нас така культура і політика? Вседозволеність і ще раз вседозволеність. А ще підміна понять, бо тепер воля – це можливість народжувати коли хочеш, або не народжувати, бо ти так хочеш, це можливість спати, з ким хочеш і коли хочеш, сподіваючись при цьому, що засоби контрацепції врятують від СНІДу і небажаної вагітності, це кар’єрний розвиток, який посуває базові цінності сім’ї та рідних на невідомо яке місце; це цинізм і нездатність іти на жертву. Звучить надто жорстко і суворо? Можливо, але чи не надто шокуюче звучить сам факт того, що Україна перша в Європі за поширенням СНІДу, а соціальна реклама по телебаченню ще наївно має на меті спинити сліпе покоління. Що можна зупиняти, якщо нема цінностей, нема фундаменту? Це боротьба з постфактумом, а не з проблемою як такою.
Ви хочете кар’єри, саморозвитку? Навіщо? Для задоволення власних амбіцій, які ніщо порівняно з тими викликами, які сьогодні стоять перед так званою «цивілізацією». А ви не хочете подумати, хто на старості вам суп до ліжка приносити буде? Чи всі проблеми вирішать будинки для престарілих? Чи може купимо собі всі роботів і будемо тішитися?? Ні. Я зовсім не проти самореалізації, досягнень науково-технічного прогресу. Зовсім ні. Але я проти егоїзму, проти підміни понять і топтання споконвічних цінностей, а ще проти трактування свободи на свій лад, в залежності від того, як тобі це вигідно, я проти того, що люди забувають, що мають якісь права лише тоді, коли пам’ятають про обов’язки… А саме цього нам і не вистачає – пам’яті про обов’язки.
Ми всі страждаємо на егоїстичну амнезію, яка становить велику загрозу. Хтось переживає, що російський флот стоятиме в Україні до 2042 року, а мені здається, що треба переживати за те, що залишиться з українського населення до 2042, крім пенсіонерів, яких буде більше,ніж працездатного населення, і які будуть думати про штучне запліднення, бо ж комусь таки треба буде народжувати? Можливо прогнози надто песимістичні, але й статистика, яка свідчить про те, що на 10 одружень припадає 8 розлучень, звучить не надто оптимістично. Тож пропоную подумати не тільки про свою хату, яка завжди чомусь з краю стоїть, а й про щось важливіше, цінніше і довговічніше…
Комментариев нет:
Отправить комментарий